Вірменський алфавіт є одним з найдавніших алфавітів у світі, історія якого сягає 405 року нашої ери. Він був створений Месропом Маштоцем, вірменським монахом і богословом, і досі використовується вірменами по всьому світу.
Вірменський алфавіт складається з 39 літер, всі вони приголосні, за винятком шести голосних. Кожна літера має унікальне звучання та вимову, що відрізняє її від інших мов. Алфавіт також включає дві додаткові літери, які називаються «еркарац» і використовуються для позначення паузи або розриву в словах або реченнях. Вірменська мова пишеться зліва направо, і кожна літера має свою унікальну форму, що полегшує її розпізнавання при читанні або письмі. Літери також організовані в групи на основі їх вимови та структури, що полегшує їх запам’ятовування.
На додаток до використання в самій Вірменії, вірменський алфавіт також широко використовується вірменами, які проживають за кордоном, а також тими, хто прийняв мову як свою власну через імміграцію або в інший спосіб. Таким чином, він став важливою частиною культурної ідентичності багатьох людей по всьому світу.
Вірменський алфавіт витримав випробування часом і продовжує залишатися невід'ємною частиною як культури та спадщини Вірменії, так і тих, хто прийняв його використання протягом історії. Незалежно від того, чи є ви кабінетним лінгвістом, чи просто шукаєте цікаві факти про цю стародавню писемність, розуміння більше про її історію може бути захоплюючим способом отримати уявлення про минуле та сьогодення Вірменії!
Використання в інших мовах
За два з половиною століття, з 1700 року до середини 20-го століття, турецькою мовою з використанням вірменського алфавіту було надруковано понад дві тисячі книг. Цією писемністю користувалися також вірмени, які розмовляли турецькою мовою у 1840−1890-х роках. У цей час в Стамбулі виходили публікації як вірменською, так і турецькою мовами.
Крім того, кипчацькомовні вірмени з Поділля та Галичини (Україна) використовували цю писемність з 1524 по 1669 рік. У радянській Вірменії вірменська писемність стала офіційним алфавітом курдської мови в 1921—1928 роках.